Криза свідомості
Стан, у якому я перебував останнiм часом, змусив мене задуматися над важливим питанням: ким я маю бути?
Виникали, також, паралельны питання, типу: яке моє призначення? що я маю робити? з чого починати?
I в гонитвi за вiдповiдями на цi питання я перебував останнi два мiсяцi.
Під час сніданку, під час тренування, під час їзди у громадському транспорті, коли сидів перед комп'ютером, коли лягав у ліжко і тривалий час не міг заснути. Це мені заважало зорієнтуватися на буденному. Я часто відволікався на парах, літаючи десь у думках. Я робив помилки… Не встигав готуватися до всіх занять… Прагнучи моральної підтримки, я скаржився усім… Кому тільки довіряв… Кому тільки міг…
Залишаючись наодинці з самим собою та думками, я шукав відповіді на свої питання, але виникали інші, а прогресу нівчому так і не досягав. Я заглядав надто глибоко у себе; розглядав себе з усіх сторін; аналізував свої вчинки, досягнення; робив висновки.
Все що працювало раніше потерпало від застою. І я вирішив нарешті зупинитися, вирішив що досить перебувати у цьому стані, потрібно рухатися далі в життя. І, перебираючи свої думки, я зрозумів що забув дуже важливий принцип. Принцип, який дозволяє людині рухатися, змінюватися, вдосконалюватись, пристосовуватись до обставин та головне — не залишатися на одному місці. Бути плохим чи хорошим, благополучним чи ні — всьму цьому нас вчить життя. Це все лише атракціон, і ми можемо змінити все як тільки захочемо. Це наш вибір. Немає зусиль — немає боротьби, немає грошей — немає заощаджень. Це все просто вибір. І правильно кажуть: якщо хочеш сховати якусь річ — то поклади її на видному місці. Так само й істина — завжди залишається перед носом, а ми її шукаємо десь на задніх полицях, припавших пилюкою. Я усвідомив що грав не в ту гру, тому що справжня гра заключається в тому щоб зрозуміти хто я вже є, а не ким я маю бути. Це і є тим важливим принципом.
Людському розуму потрібна радикальна революція. Криза — це, насамперед криза свідомості. Криза, яка більше не може приймати старі норми, старі моделі, древні традиції. Враховуючи те, який світ сьогодні, з усіма його стражданнями, конфліктами, руйнуючою жорстокістю і агресією, з'являється розуміння що людина — все ще така як була завжди: все ж така жорстока, агресивна, жадна, з прагненням дістати все собі і не дати краще жити іншому. Людина створила суспільство у відповідності з цими якостями. Це своєрідна зона комфорту, яку людина не хоче покидати а навпаки — прагне чесно працювати на її благо. Покращуючи наше суспільство, ми опиняємося у все більш небезпечному становищі і вже сьогодні воно постає проти нас. А ми, заклопотані тільки своїм життя і не бачимо далі за свого носа. А вирішенням цього всього є просте слово РЕФОРМАЦІЯ. Але воно так і залишатиметься простим словом якщо сидіти склавши руки і чекати. Потрібно діяти сьогодні! Реформація починається з тебе!
11 листопада 2009р.
**JOKSER ** «Криза свідомості»
Тютюник Олександр Володимирович
Виникали, також, паралельны питання, типу: яке моє призначення? що я маю робити? з чого починати?
I в гонитвi за вiдповiдями на цi питання я перебував останнi два мiсяцi.
Під час сніданку, під час тренування, під час їзди у громадському транспорті, коли сидів перед комп'ютером, коли лягав у ліжко і тривалий час не міг заснути. Це мені заважало зорієнтуватися на буденному. Я часто відволікався на парах, літаючи десь у думках. Я робив помилки… Не встигав готуватися до всіх занять… Прагнучи моральної підтримки, я скаржився усім… Кому тільки довіряв… Кому тільки міг…
Залишаючись наодинці з самим собою та думками, я шукав відповіді на свої питання, але виникали інші, а прогресу нівчому так і не досягав. Я заглядав надто глибоко у себе; розглядав себе з усіх сторін; аналізував свої вчинки, досягнення; робив висновки.
Все що працювало раніше потерпало від застою. І я вирішив нарешті зупинитися, вирішив що досить перебувати у цьому стані, потрібно рухатися далі в життя. І, перебираючи свої думки, я зрозумів що забув дуже важливий принцип. Принцип, який дозволяє людині рухатися, змінюватися, вдосконалюватись, пристосовуватись до обставин та головне — не залишатися на одному місці. Бути плохим чи хорошим, благополучним чи ні — всьму цьому нас вчить життя. Це все лише атракціон, і ми можемо змінити все як тільки захочемо. Це наш вибір. Немає зусиль — немає боротьби, немає грошей — немає заощаджень. Це все просто вибір. І правильно кажуть: якщо хочеш сховати якусь річ — то поклади її на видному місці. Так само й істина — завжди залишається перед носом, а ми її шукаємо десь на задніх полицях, припавших пилюкою. Я усвідомив що грав не в ту гру, тому що справжня гра заключається в тому щоб зрозуміти хто я вже є, а не ким я маю бути. Це і є тим важливим принципом.
Людському розуму потрібна радикальна революція. Криза — це, насамперед криза свідомості. Криза, яка більше не може приймати старі норми, старі моделі, древні традиції. Враховуючи те, який світ сьогодні, з усіма його стражданнями, конфліктами, руйнуючою жорстокістю і агресією, з'являється розуміння що людина — все ще така як була завжди: все ж така жорстока, агресивна, жадна, з прагненням дістати все собі і не дати краще жити іншому. Людина створила суспільство у відповідності з цими якостями. Це своєрідна зона комфорту, яку людина не хоче покидати а навпаки — прагне чесно працювати на її благо. Покращуючи наше суспільство, ми опиняємося у все більш небезпечному становищі і вже сьогодні воно постає проти нас. А ми, заклопотані тільки своїм життя і не бачимо далі за свого носа. А вирішенням цього всього є просте слово РЕФОРМАЦІЯ. Але воно так і залишатиметься простим словом якщо сидіти склавши руки і чекати. Потрібно діяти сьогодні! Реформація починається з тебе!
11 листопада 2009р.
**JOKSER ** «Криза свідомості»
Тютюник Олександр Володимирович
0 коментарів